Благословенний край

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Наш благословенний край любовно називають «Подільською Швейцарією». Саме тут, на південному заході Хмельницької області розташований Новоушицький район, територія якого становить 85326 га.

Наддністрянський край гармонійно поєднав у собі різноманітні природні ландшафти: неозорі рівнини, крутосхили і долини, ліси і водойми – утворивши неперевершеної краси краєвиди більше подібні до гірського краю.

В Новоушицькому районі 8 річок, загальною протяжністю 182,8 км, які зносять свої води у повноводний Дністер.

Дністер у давнину називали Великим. Адже його довжина становить 1362 км. Сьогодні він ще й широкий, водне плесо простягається на 3,5 км, після введення в дію Дністровського водосховища.

Самий же Дністер на протязі південної межі району має дуже звивисту долину і утворює численні меандри. Крутизна його схилів дуже мінлива: круті скелясті ділянки, так звані стінки, змінюються розлогими терасовими схилами, що створює надзвичайно мальовничі краєвиди, багаті на історичні, геологічні та ландшафтні пам’ятки.

Цікавою пам’яткою історії, на південно-східному схилі від села Рудківці, є скіфські кургани, що свідчать про поселення на нашій території древніх племен – скіфів, один – біля Дністровського водоймища, другий – на узвишші. Про те, що вони рукотворні – сумнівів не було. Декілька курганів, менші за розмірами, є біля дороги Калюс – Нова Ушиця. Про них згадує давньогрецький історик і мандрівник Геродот у хроніках знаменитої «Історії». Поблизу с.Рудківці нашого району є городище ранньоскіфського часу 8-7 ст. до н.е. Городище, розташоване на крутих схилах лівого берега Дністра, разом з прилеглими до нього укріпленими ділянками, мали площу понад 30 га. Розкопками відкриті досить складні конструкції давніх фортифікацій, а також близько 40 жител, ряд господарських споруд і ям. Керамічний комплекс Рудковецького городища поєднує в собі елементи чорнолійської та фракійської культур.

Верхній курган, що на східному краю села має розміри: у основі – коло діаметром близько 200 м, а висотою – близько 20 м.

До цього часу в с.Рудківці зберігся земляний вал, що проходить півколом через середину села і ще один значно менший. Вік цих валів приблизно 2,5 тисячі років. Це місце вибрано, очевидно, не випадково, місцина для оборони була прекрасна, до того ж – чудовий вид, добре видно на велику відстань.

Значним багатством і різноманіттям відзначається флора Придністровської зони. В її складі є чимало рідкісних, ендемічних та реліктових видів. Важко навіть встановити повний склад рослин, що тут зростають.

На відслоненнях вапняків, у долинах Дністра, збереглася степова рослинність ксеротичного типу. На його крутосхилах вона представлена травяними угрупуваннями та заростями чагарників – терену, глоду, жостеру, кизилу, дуба скельного чарещатого,клокички перистої, береки лікарської, шипшини. У лісі, понад потічками, росте калина – гордовина та калина звичайна.

В тісному поєднанні барвистим килимом стеляться трави, утворюючи травостій багатьох найрізноманітніших видів. З ранньої весни, як тільки сходить сніг, пагорби понад Дністром вражають незвичайним квітуванням.

Загальновизнаною місцевою королевою весняної флори є сон-трава велика, що фіолетовим світлом виграє між кам’яними скелями рудковецьких, хребтіївських, глибівських і пижівських пагорбів. Захоплююче видовище відкриває масове цвітіння під сніжника, проліска дволистого, рясту, фіалки, конвалії, голубого марева, печіночниці.

В урочищі «Ясла», що за селом Рудківці, ранньою весною починають квітувати рідкісні рослини: горицвіт весняний, шиверкія подільська,гіацинтик блідий. На початку травня зявляється волошка Маршала, після її квітування дивує і захоплює анемона лугова, що зустрічається цілими полянами. Після неї появляється рутка смердюча, ковила срібляста, на узліссі – зозулинець.

Вражає своїм розмаїттям трав літній період. Починаючи з червня зацвітають яскравим цвітом – лобазник шестипелюстковий, рокитнячки, лісова лілія, по кручах простеляють свої килими чебреці. А під кінець червня заквітує валер’яна лікарська, наперстянка крупноцвіта, подекуди зустрічаються дзвоники карпатські та гвоздика польова.

У липні, на крутосхилах появляються – котячі лапки, молодило, цмин пісковий, лілійник білий.

Під кінець серпня, на початку вересня зрідка можна зустріти голубу гірську айстру.

Влітку, над зеленим ворсом трав, здіймають свої квіти шавлії. Їх тут нараховується до 10 видів.

По яру до с.Хребтієва зустрічаються дуже рідкісні рослини, такі як: ясинець, в народі його називають «неопалима купина», він виділяє багато ефірного масла, завдяки якому спалахує на сонці, півонія вузьколиста (в народі називають «мар’їн корінь»). Приваблює багатьох білогриве шумовиння ковили, типової жительки степу. Понад Дністром росте багато дикоростучих ягід та лікарських рослин.

Непомітно старіють і навіть зникають з подільської землі наддністрянські села. В давньоруському літописі згадується місто Каліус, пізніше село Калюс, яке в свою чергу було затоплене дністровським водосховищем в 1981 році. Сьогодні про це село нагадують лише дороги-бруківки, що тягнуться до Дністра, залишки садів і хатина калюсівчанина, що останнім залишив його. А ще від села Калюс, понад самим Дністром, зберігся парк пана Зуковського, що колись мешкав у цьому селі. Пан використовував парк для відпочинку. До сьогодні тут збереглося багато видів дерев та кущів. Тут налічується чотири види жимолості, різноманітного бузку, ростуть каштани, барбарис, гледичія.

З глибини віків бють ключем Джерельні води. На Новоушиччині їх сотні. І майже всі вони мають неповторний смак і цілющі властивості. Чимала кількість переказів і легенд свідчить про їх життєдайну силу, яка виходила з землі і лікувала людей. Джерела ці ще малодосліджені і потребують детальнішого вивчення і охорони. В селі Браїлівка є мінеральне джерело типу «Боржомі», в селі Отроків – вода, що лікує хвороби нирок, в селі Зелені Курилівці – подібна відомій «Регіні», а в селі Куражин, що біля Дністра, В урочищі «Маринка», є освячена криниця. Водою з неї люди користуються давно, знаючи про її цілющу силу – вона лікує запалення склери ока. І це далеко не повний перелік сріблястих джерел, що викидають на поверхню цілющі та чисті мінеральні води, а чистими їх робить вапняк, крізь який вони протікають.

Новоушицьке Придністровя – це той край, який природа щедро обдарувала зеленими луками, перелісками, просторими ланами, ріками, ставками і сотнями водних джерел. Вкриті зеленою повстю трав горбочки, заглибини, видолинки, крутосхили, породжені всім попереднім розвитком нашої планети, дивують і зачаровують своєю неповторністю і незайманою красою.

В усі пори року наддністрянські краєвиди мають невичерпні багатства природних фарб, гармонійної краси, мальовничості і вражаючого розмаїття.